Under the Dog – це науково-фантастичне аніме від режисера «Sword of the Stranger», якому вдалося зібрати фінансування на Кікстартері в минулому році. На той час продюсером проекту був Хіроака Юра. В січні цього року Юра раптово пішов із проекту, і продюсер Коджі Морімото замінив його. Нова команда представила обширне інтерв’ю в цьому році на Sakuracon.
Чи не могли б ви детальніше пояснити, чому компанія Creative Intelligent Arts припинила свою участь в створенні Under the Dog?
Коджі Морімото: Перш за все, я новий учасник команди, тому точно не можу нічого сказати. Я так розумію ситуацію: інтерпретація сюжета від Creative Intelligent Arts виходила за рамки оригінальної історії.
Тобто, учасники проекту по-різному бачили сценарій?
Коджі Морімото: Так, на мою думку, справа саме у цьому.
А яка ваша позиція?
Коджі Морімото: Ішіі є автором і краще за всіх розуміє історію, тому тепер, коли Under the Dog упевнено стоїть на ногах, ми створимо його таким, яким він має бути. Моя задача – підтримувати розвиток фільму, щоб в кінцевому результаті вийшло те, чого хотів він і Андо (режисер).
Чим же відрізнялися погляди Creative Intelligent Arts та Ішіі?
Коджі Морімото: В створенні Under the Dog ми намагалися робити наступне: ось ідея, яку хотів передати письменник. Андо інтерпретував її по-своєму, будучи режисером. А моя робота полягала в підтримці команди, щоб упевнитися, що проект вийде.
У пана Юри були деякі ідеї про те, що він хотів зробити з Under the Dog, у той час як у нас вже був цей оригінальний сюжет для роботи. Тож ми намагаємося створити аніме, яке б не відхилялося від початкової ідеї.
Думаю, пан Юра хотів створити історію, базуючись на оригіналі. Але це вже не те, чим мало б бути Under the Dog. І коли він намагався зробити всі ці зміни, ми сказали: “Це більше не Under the Dog“. Ось такі справи.
Офіційною причиною збору фінансів для Under the Dog на Кікстартері стало те, що Хіроакі Юра хотів створити аніме, яке б не зазнавало впливу виробничого комітету. Згодні ви з такою позицією?
Морімото: Спочатку дозвольте поставити питання: як люди сприймають виробничий комітет в США?
Думаю, на заході люди сприймають їх як групу осіб з різних компаній, які інвестують в якийсь певний спосіб, як, наприклад, компанія Bandai, яка збирається випускати іграшки, або компанії Sunrise та A-1 Pictures, які створюють аніме. Загалом, група людей, які збираються разом для контроля та зміни проекту. І, наскільки я розумію, саме вони його і фінансують.
Морімото: Роль виробничого комітету – фінансово підтимувати аніме. Просто ситема для збору коштів. Думаю, ближче всього з точки зору американської кіноіндустрії будуть такі дистриб’ютори, як Warner Bros. Вони надають фінансування. З іншого боку, Bad Robot та New Line Cinema фактично є виробничими компаніями, японським еквівалентом яких є Sunrise та A-1 Pictures. Такі компанії виконують величезну роботу для аніме-індустрії.
Хіба ідея проекту повинна підходити компанії? Чи будуть вони фінансувати, якщо вирішать, що це невигідно?
Морімото: Найважливіше – офіційна угода або контракт. Компанії обирають, кого фінансувати. Вони можуть як відмовити, так і узгодити фінансування. Тим не менш, майже немає випадків закриття або скасування проекту на стадії виробництва.
У чому ж тоді проблема з Under the Dog?
Морімото: Гарне питання. (сміється)
Джіро Ішії (письменник): Історія Under the Dog була написана ще в 90-х. Тому вона виглядає дещо застарілою і не може виступати як повноцінний продукт для сьогодення. Це і була основна причина відмови.
А що завадило створити аніме ще в 90-х? Воно було надто сміливим на той час?
Ішії: Взагалі-то, воно дуже навіть підходило під ті часи. Проблема була лише у грошах, хоча сам проект був дуже перспективним.
Зараз моя думка змінилася, коли я дізнався, що аніме було популярним в Америці. Говорять, що тут багацько фанатів ще з 90-х. Тому я вирішив, що коли запустити проект на Кікстартері, то ми зможемо його відродити. Це і було першим імпульсом до подальших дій. Я хотів отримати перевагу від культовості твору, перетворивши всі негативні аспекти в позитивні.
Under the Dog і далі буде розроблюватися без допомоги виробничого комітета?
Морімото: Зараз ми використовуємо лише Kickstarter та PayPal. Можливо, ми задіємо додаткових спонсорів, але точно вже не задіюватимемо виробничий комітет. Насправді всі авторські права знаходяться під його контролем, і, як результат, майже всі інші права на аніме. В Under the Dog права належатимуть людям, які виконують реальну роботу.
Чи змінювалась історія? Чи отримають глядачі те, що обіцялось на Кікстартері?
Ішії: З новою організаційною структурою аніме стане таким, яким було описане на Кікстартері. Ми обіцяємо.
Що можуть очікуати фанати у якості фансервісу? Показ аніме відбудеться у кінотеатрах чи одразу вийде на дисках?
Морімото: У нас вже є дещо для осіб, які фінансово допомагали нам, у тому числі Blu-ray диски, віртуальні копії і таке інше. Питання в тому, що нам зробити, аби насолодитися могли не тільки вони, а й інші люди. Це має бути щось цікаве та оригінальне. В мене вже є думки у цьому напрямку, проте я ще не готовий зробити офіційний анонс.
Коли можна буде побачити новий трейлер до першого фільму? Чи відома хоча б приблизно дата його виходу?
Морімото: Новий трейлер вийде влітку цього року. Працювати над аніме ми закінчимо наступною весною.
Розкажіть, що вас надихнуло створити таку історію? З чим би ви її порівняли?
Ішії: Перш за вс,е мене надихнули аніме 90-х AKIRA та Ghost in the Shell. А щодо головної героїні, то можна згадати Евангеліон та Кейт, особливо Кейт – підліток вбивця. Ці аніме найбільше вплинули на мене, тому я і навів їх у приклад. Якщо говорити про фільми, то мені подобаються ранні роботи Люка Бессона, такі як Leon the Professional та Nikita. Коли я переписував сценарій, на мене також вплинув роман Кадзуо Ішігури “Never Let Me Go”.
На яку аудиторію розраховане Under the Dog?
Ішії: Як я вже говорив, ми хочемо дотягнутися до тих, хто любить японську анімацію 90-х. Хоча, можу сказати, що аніме 2000-х та 2010-х також чудові. Я хотів би задовільнити людей, які були фанатами AKIRA та Ghost in the Shell – щось на зразок відродження старої школи аніме.
Ідея Хіроаки Юри була в назві аніме на глобальному ринку, до того ж, для певної групи людей. У вас залишалась така ж позиція, чи може щось змінилося?
Ішії: Це те, що по факту не чіпалося з самого початку роботи.
Продовжуючи нашу тему, чи варто використовувавти краундфайндинг? Чи воно того варто? Чи порекомендували б ви його для тих, хто хоче створити оригінальний проект?
Ішії: Не думаю, що можна говорити про такі речі саме зараз. Ми не маємо проблем з фінансами, проте ми ще на півдорозі до фінального продукту. Наша робота закінчиться тоді, коли всі отримають готовий продукт. Тільки після цього можна буде сказати, чи варто обирати такий тип фінансування. І маємо дізнатися відповідь на це питання, якщо захочемо в майбутньому ще випустити продукт з “народним” фнансуванням.
Морімото: На даному етапі треба дізнатися, до чого може все призвести та як з цим боротися. У нас бракує знань. Тому, якщо ми захочемо використовувати краундфайдинг, то повинні спочатку зібрати вдосталь інформації.
Ішії: Я бачив інші проекти, окрім аніме, які отримали такий тип фінансування. Але і у них виникало багато труднощів. Тому на нас лежить відповідальність доставити всі подарунки та виконати обіцянки. В іншому разі, немає жодного майбутнього для народного фінансування. На даний момент це для нас найголовніше.
Вам здається, що вільна форма фінансування робить капітал дещо нестабільним?
Морімото: Залежить від того, що ви розумієте під словом “капітал”. Якщо ви маєте на увазі фінанси для аніме або театрального фільму в цілому, то є багато прикладів, коли необхідну суму грошей можна було б зібрати за допомогою краундфайдингу.
Можливо, ви мали на увазі запуск проекту, початок? Замість того, щоб збирати загальну суму на весь проект, зібрати лише частину для початку? В такому разі коштів з краундфайдингу буде недостатньо. Або ж зібрати кошти для запуску пілотного фільму чи короткометражки? Все залежить від того, що ви маєте на увазі під словом “капітал”, або, можливо, коректніше було б назвати це “фінансуванням”
Якщо ви маєте на увазі фінансування всього проекту з народним фінансуванням, вам доведеться зібрати в десять разів більше грошей. Це просто нереально. Так який сценарій ви представляєте? Один з використанням лише народного фінансування? Або інший, з думкою, що знайдеться спонсор, який надасть додаткові кошти, окремо від краундфайдингу?
При фінансування краундфайдингом фінансування може бути нестабільним, особливо якщо затрати збільшуються, у той час як фінансування виконавчим комітетом є більш стабільне.
Морімото: У такому разі ставиться питання: хто прийме на себе зобов’язання? У створенні анімації беруть участь декілька сотень осіб, і всі вони витрачатимуть свій час. І він, звісно ж, має оплачуватись. Справа у тому, що виробнича система гарантує виплати. Комітет гарантує, що заплатить персоналу, оскільки у нього є ресурси на це.
У випадку з краундфайндингом вам здається, що ці люди працюватиму задарма. Питання в тому, чи наберете ви таких людей? Думаю, що талановитим людям з гарною репутацією важко буде працювати над таким проектом.
Ишії: Дозвольте мені дещо додати. Насправді, порівнюючи краундфайдинг та виробничий комітет, ви помітите, що різниця в свободі, яку ви отримуєте, не така вже й велика. Виробничий комітет створить меркетингову стратегію, націлену на створення продукту, який задовольнить відео та DVD ринок. Краундфайндинг більш доречний, коли ви націлені на певну частину аудиторії. Як ми говорили раніше, Under The Dog з’явиться на світовому ринку, але, фактично, у визначеній ніші. Тому, якщо створювати щось для світового ринку, то виробничий комітет підходить…
Морімото: …краще.
Ишії: І простіше. Так, звучить дивно, але розмова дійсно зайшла у цікаве русло.
Тобто, виробничий комітет краще підходить для проектів, які охоплюють світовий ринок?
Ишії: Якщо ви хочете створити проект для визначеної частини ринку, народне фінансування дасть вам всю можливу свободу.
Справа у тому, що Under the Dog не отримує підтримку від виробничого комітету. Тим не менш, можна по-новому подивитись на ситуацію: воно буде з’являтися за межами Японії. Тож проект міг би бути виконаний за допомогою виробничого комітету. Досить парадоксально! (сміється)
Морімото: Ну, це складно. (сміється)
На вашу думку, чи стануть проекти, подібні до Under the Dog, знову популярними в Японії?
Ишії: Це буде складнувато, оскільки визначальним є ринок збуту.
Морімото: В принципі, я згоден.
Ішії: Не те, щоб японським любителям аніме не подобаються роботи на зразок Under the Dog . Просто люди, які купують DVD-диски та Blue-ray, просто не цікавляться такими аніме.
Морімото: Тобто, добре це чи погано, та вся справа в економічних показниках. Створюючи аніме, урешті вам доведеться заплатити перш за все людям, які фінансували проект. Кошти для них ідуть з продажу DVD та Blue-ray-дисків. Таким чином, ми доволі сильно залежимо від споживачів.
Зараз ще добре продається весь периферійний товар, такий як фігурки, карткові ігри тощо. Концерти ти виступи наживо теж доволі поширені. Клієнти купуватимуть квитки, направляючи таким чином фінанси до рук організаторів. Проте, не так багато грошей окупається для виробничого комітету, яка фінансувала проект у першу чергу.
Ішії: Цікаво, по ходу розмови я почав помічати, що зараз в Японії популярне зовсім не схоже на Under the Dog аніме. Тим не менш, з точки зору глобального ринку, воно доволі “мейнстрімне”, хоча це ще нам доведеться перевірити на практиці. Тобто, якщо ви викладете на продаж Under the Dog на світовому ринку, то невідомо чи продасться воно взагалі. Ми не могли це передбачити, тому і звернулись до Кікстартера. Якби ми знали, що аніме добре продаватиметься, то використали б виробничий комітет, тим самим маючи більший бютжет та зберігаючи свободу авторів.
Якщо з першим фільмом все буде добре, чи могли б ви отримати фінансування від комітету?
Ішії: Через проблеми з авторськими правами, виробничому комітету буде важко вклинитись. Тому ми повинні знайти інший спосіб фінансування.
Морімото: Складно інвестувати, коли автрське право не приходить разом з проектом. Якщо ми зможемо переконати комітет у тому, що аніме добре продаватиметься… все залежить від того, як пройдуть переговори, але можливо буде і повністю передати проект комітету разом із авторськими правами. Звичайно, треба буде ретельно обговорити всі деталі, проте це все ж таки можливо.
Ішії: Наприклад, якщо Under the Dog буде розширено, скажімо, до 26 серій або перетвориться на повнометражну стрічку, то необхідний бюджет буде більшим, ніж той, що заявлений на Кікстартері. Також варто відмітити: навіть якщо виробництво переходить до системи фінансування з боку виробничого комітету, чи залишиться контент аніме незмінним? Якщо буде фінансування, ми продовжимо наполягати на створенні Under the Dog таким, яким його бачать фанати. Тому, якщо нам вдасться вирішити проблему з фінансами, ми зможемо також зробити всі 26 епізодів. Так я це собі уявляю.
Морімото: Ну, критерії у нас є.
Ішії: Дійсно, наші критерії.
Повертаючись до попередньої відповіді. Ви сказали, що якщо будуть проблеми з фінансуванням, то аніматори працюватимуть в якості добровольців? Хтось з вашого персоналу на даний момент працює безкоштовно?
Морімото: У нас немає жодних добровольців.
Ішії: У випадку провалу ми всі би працювали як добровольці. (сміється)
Ішії / Морімото: [разом] Немає ніякою волонтерської роботи, адже нам вдалося зібрати кошти!
Ішії: Якби проект на Кікстартері провалився, я урешті сам працював би безкоштовно.
Морімото: Інша справа, що може статися так, що гроші є, але ви недооцінили витрати, тому врешті працюєте задарма. Часто бувають випадки, коли ви набрали необхідну суму, але її виявилося недостатньо для проекту. Таким чином ви просите інших працювати добровольцями. На щастя, Under the Dog не потрапить до такої ситуації.
