Слідом за «Імперією мерців» і «Гармонією» вийшов «Орган геноциду» (Gyakusatsu Kikan) – третя і фінальна повнометражка у проекті, що мав за мету анімувати всі роботи романіста Проект Іто. У кінотеатрах Японії вона вийшла 3 лютого 2017 року. Це другий шанс кінопроекту noitaminA. «Орган геноциду» мав вийти першим серед трійці. Однак його відклали через банкрутство студії-виробника Manglobe у жовтні 2015 року.
Майбутнє стрічки було невідоме, доки продюсер Коджі Ямамото, який також є засновником Twin Engine, заснував Geno Studio для того, щоб завершити повнометражку. Виробництво «Органу геноциду» закінчилося, і фільм нарешті випустили у лютому 2017 року.
Ямамото раніше працював на Fuji Television, де з самого початку був залучений до проектів noitaminA. Він пішов з Fuji Television у 2014 році і заснував компанію з планування і виробництва аніме Twin Engine. З партнерами з інших студій (Science Saru, Studio Colorido і Wit Studio) він випустив багато аніме-робіт.
Я запитала його про його думки тоді й тепер і роль, яку грає продюсер у виробництві аніме.
Аяка Кавамата
Люди, які змирилися з щоденним життям, поставлять багато запитань після перегляду стрічки
── Нарешті, вона вийшла. Я знаю, що безліч фанатів терпляче чекали на цю стрічку. У вас були проблеми з нею, як, наприклад, відкладання релізу через банкрутство Manglobe.
– Я постійно нервував, працюючи з обома студіями, Manglobe і Geno Studio. Я хвилювався щодо фінального результату, навіть до того, як Manglobe оголосила про банкрутство. Коли я почув цю новину, мав суперечливі почуття. Будучи шокованим цією жахливою подією, я якимось чином відчув полегшення, що мені не треба буде випускати стрічку, яка не виправдає глядацьких очікувань. Можна сказати, що я уникнув найгіршого. Оглядаючись назад, скажу, що мені дуже пощастило, що я зміг продовжити виробництво повнометражки, адже тоді її могли закинути назавжди.
– То ви вважаєте, що було непоганою ідеєю відкласти випуск стрічки, зважаючи на те, який міг бути результат?
– Це виявилося на краще,оскільки виробництво продовжилося до самого релізу. Якби його скасували, уся важка робота пішла б коту під хвіст.
– Гадаю, у вас було два вибори, коли ви вирішили відкласти реліз: повністю послабити виробництво чи почати все наново.
– Протягом першого тижня з рішення відкласти виробництво було багато можливостей. Можна було взагалі кинути стрічку або я міг спробувати знайти інші студії, які б нею зайнялися. І з цим були проблеми: студії не хотіли братися за повнометражну чи не вистачало грошей для заснування нової студії. Після деяких роздумів, я вирішив, що найефективніше буде самому заснувати студію, і також вирішив почати наново виробництво менше, ніж за три тижні після оголошення про відкладення стрічки.
– Перед заснуванням Geno Studio ви заснували Twin Engine, а до того звільнилися з Fuji Television у 2014 році. Можете назвати причини, чому вирішили піти з цієї компанії?
– Як виконавчий редактор noitaminA і продюсер я відчув, що в моїй роботі настав застій, або іншими словами, я відчув, що зробив усе, що міг. Можливо, впливова здатність ТБ медіа наближалася до свого кінця. Від початку діяльності noitaminA на той час минуло 10 років. Я розглядав можливість працювати у тій же компанії наступні 10 років. Однак я вирішив піти, оскільки хотів створити більшу структуру для аніме-індустрії. Я також хотів працювати над виробництвом, а не над випуском, як це було раніше.
── Вам вдалося збільшити структуру?
– Я змушував студії виробляти висококваліфіковане аніме, ігноруючи їхні волання щодо того, під яким вони стресом. Зараз я думаю про те, як я можу підтримати працівників, компанії яких гніваються лише через те, що ці люди лише намагаються видавати якісну продукцію. З точки зору виробництва, я хочу створити систему, що збагачує студії виробництва. Мені б хотілося створити середовище, яке дозволяє молодим людям зосереджуватися на виробництві аніме , і допомагає належним чином використовувати талановитих людей, таких, як Шюко Мурасе, режисера цього анімаційного фільму. Я працюю над зміцненням бізнес-схеми, що відповідає зусиллям студій виробництва.
– Як саме, на вашу думку, змінилася влада медіа?
– Телебачення мало робити всіх щасливими. Усім було цікаво, що буде в наступній «драмі в понеділок о 9-ій на Fuji TV». Люди обговорювали оригінальне першоджерело, режисера чи автора сценарію і акторський склад. Я думаю, я представник останнього покоління ери, коли масмедіа були найвпливовішими медіа. З часом зміни стали очевидними, але з ними важко було змиритися людям, які вже працювали в ТБ-індустрії. Оскільки я працював на noitaminA, що не був мейнстрімом і передачі якого транслювалися опівночі, я був здатен побачити зміни, що наближалися, так само, як і відчути майбутній кризи ТБ-індустрії. Заходи, які я ужив, щоб зміцнити позиції noitaminA, зрештою підготували фундамент для моєї власної справи.
– Чи можу я дізнатися, як ви знайшли свій шлях до робіт Проекта Іто, поки працювали на noitaminA?
– Ми готувалися до щорічних презентацій проекту noitaminA, будучи одержимими розвитком інноваційних планів, таких, як створення радикального проекту чи оригінальної роботи. Розвиток від ТБ до повнометражок був одним з ним. Ми вже раніше накинули оком на Проект Іто, однак було важко адаптувати його в аніме, оскільки його роботи вимагають спеціальної якості. Саме тоді, коли ми представили нову проривну стратегію, ми взялися за його спеціальні роботи, щоб створити аніме-повнометражки з відповідною якістю.
– На презентації проекту noitaminА 2017, яка відбулася у грудні минулого року, редактор Проекту Іто Йошішіро Шоозава сказав, що про плани адаптувати роботи Іто в ТБ-серіал йшло багато розмов, але їм не дано втілитися в дійсність. Це тому, що ви вважали, що його роботи мають показуватися на великому екрані, а не по ТБ?
– Саме так. До того ж, коли ми планували робити адаптації, права на адаптацію його робіт уже мала інша компанія з виробництва. Ми почали наш проект після того, як термін їхніх прав вийшов.
– Чи не могли б ви поділитися враженнями про «Орган Геноциду»?
– Мені здається, він займає особливе місце серед японський науково-фантастичних романів. Він стосується США, але має японську чутливість. Він звертається до всього світу з його особливим уявленням і чутливістю, унікальними для Японії. «Тобі потрібно лише вбивати» – один з подібних прикладів. Автор зображує почуття пригніченості, яке особливо стосується японців, яке ще очевидніше змальовано в «Гармонії».
– Як ви сказали, страждання Клавіса, головного героя, подібні до страждань японського юнака-учня.
– Так. Люди переважно замислюються над тим, що правильно, а що ні, і коли вони мають обрати неправильне, вони поступово й несвідомо паралізують свої почуття, не намагаючись прийняти цей факт свідомо. Є група людей, життя яких недоладне, і вони не можуть так вчинити. Клавіс, так само, як і Туан у «Гармонії», зупиняється і ставить запитання, чи цього він хоче. Це «чунібьо» в термінах аніме (буквально – «синдром учня другого року середньої школи»).
── Який роман з цієї трійці ваш улюблений?
– Мені більше за все подобається «Гармонія». Припускаю, що жінки, які працюють в японському суспільстві, де домінують чоловіки, відчувають обмеження, навіть хоча вони і працюють завзято і наполегливо. І навпаки, дівчата на зразок Туан, цього повністю не зрозуміли. Я симпатизую дівчаткам, оскільки в мене самого є дочка.
── З іншого боку, чоловіки також відчувають обмеження?
– Саме так. Переповнені потяги в Японії символізують почуття обмеженості для чоловіків. У нас у всіх є обумовлені співпереживання «Я не цілком щасливий, але це нормально». «Орган геноциду» зображує почуття провини за це приховане табу, а також радість за його злам. Я думаю, це японська чутливість. Між тим, ви знаєте, що я поганець?
── Жартуєте?
– Школярки утворюють свої невеликі групки. Коли я був у молодшій школі, я накапав на одну з дівчаток, і ці групи розпалися, і утворилися нові формації. І мені подобалося спостерігати за змінами. Хоча зараз я співчуваю дівчаткам, я дізнався про жалюгідну природу людей у всі часи. Я думаю, завдяки цьому досвіду я й став симпатизувати «Гармонії».
── Ви були таких хитрим молодшокласником-філософом! Це викликає захоплення. Говорячи про «Орган геноциду», що ви відчуваєте після його завершення?
– Я думаю, найкращий аспект анімації, режисером якої є Мурасе, – це кінематографічна майстерність. Візуальна складова, робота його камери, використання світла і макету є кінематографічно винятковою. Хочу сказати, його уявлення про закінчення історії є кінематичним. Гадаю, ці кінематичні якості були об’єднані і призвели до цього чудової стрічки. Вона не для випадкового перегляду і вимагає, щоб глядачі були психологічно підготовлені, оскільки вона складна і гостросюжетна. Я впевнений, що стрічка вдовольнить глядачів, які шукають на стрічку, яка залишиться в їхніх серцях. Я вірю, що є люди, які дивилися «Твоє ім’я» і «У цій далечіні» і думають, що їм переглянути наступним чи цікавляться, чи є аніме, яке відрізняється від решти. Я б хотів, щоб ці люди подивилися «Орган геноциду».
– Коли глядачі, які пережили теплі почуття після перегляду «Твого імені» чи «У цій далечіні» подивляться «Орган геноциду», вони, певно, здивуються, оскільки їм подадуть миску супу з перцем чилі, у той час, як вони очікували на ніжний супчик.
– Цей суп не з перцем чилі, а з гострим дротом! У глядачів тектиме кров, коли вони їстимуть його. (сміється)
– І наостанок, скажіть щось для наших читачів.
– «Орган геноциду» – це цілковита протилежність до популярних нині аніме. Я думаю, саме тому його варто подивитися зараз. Я вважаю, що після перегляду цієї стрічки, навіть ті люди, які змирилися з щоденним життям, поставлять собі запитання, чи варто продовжувати жити, як раніше. Сподіваюся, багато людей прийде подивитися цю повнометражку в кінотеатрах.
Джерело: https://manga.tokyo/interview/interview-with-genocidal-organ-producer-kouji-yamamoto/
