Інтерв’ю з продюсером аніме «Орган геноциду» Коджі Ямамото

Слідом за «Імперією мерців» і «Гармонією» вийшов «Орган геноциду» (Gyakusatsu Kikan) – третя і фінальна повнометражка у проекті, що мав за мету анімувати всі роботи романіста Проект Іто. У кінотеатрах Японії вона вийшла 3 лютого 2017 року. Це другий шанс кінопроекту noitaminA. «Орган геноциду» мав вийти першим серед трійці. Однак його відклали через банкрутство студії-виробника Manglobe у жовтні 2015 року.

Майбутнє стрічки було невідоме, доки продюсер Коджі Ямамото, який також є засновником Twin Engine, заснував Geno Studio для того, щоб завершити повнометражку. Виробництво «Органу геноциду» закінчилося, і фільм нарешті випустили у лютому 2017 року.

Ямамото раніше працював на Fuji Television, де з самого початку був залучений до проектів noitaminA. Він пішов з Fuji Television у 2014 році і заснував компанію з планування і виробництва аніме Twin Engine. З партнерами з інших студій (Science Saru, Studio Colorido і Wit Studio) він випустив багато аніме-робіт.

Я запитала його про його думки тоді й тепер і роль, яку грає продюсер у виробництві аніме.

 Аяка Кавамата

Люди, які змирилися з щоденним життям, поставлять багато запитань після перегляду стрічки

── Нарешті, вона вийшла. Я знаю, що безліч фанатів терпляче чекали на цю стрічку. У вас були проблеми з нею, як, наприклад, відкладання релізу через банкрутство Manglobe.

Я постійно нервував, працюючи з обома студіями, Manglobe і Geno Studio. Я хвилювався щодо фінального результату, навіть до того, як Manglobe оголосила про банкрутство. Коли я почув цю новину, мав суперечливі почуття. Будучи шокованим цією жахливою подією, я якимось чином відчув полегшення, що мені не треба буде випускати стрічку, яка не виправдає глядацьких очікувань. Можна сказати, що я уникнув найгіршого. Оглядаючись назад, скажу, що мені дуже пощастило, що я зміг продовжити виробництво повнометражки, адже тоді її могли закинути назавжди.

– То ви вважаєте, що було непоганою ідеєю відкласти випуск стрічки, зважаючи на те, який міг бути результат?

– Це виявилося на краще,оскільки виробництво продовжилося до самого релізу. Якби його скасували, уся важка робота пішла б коту під хвіст.

– Гадаю, у вас було два вибори, коли ви вирішили відкласти реліз: повністю послабити виробництво чи почати все наново.

– Протягом першого тижня з рішення відкласти виробництво було багато можливостей. Можна було взагалі кинути стрічку або я міг спробувати знайти інші студії, які б нею зайнялися. І з цим були проблеми: студії не хотіли братися за повнометражну чи не вистачало грошей для заснування нової студії. Після деяких роздумів, я вирішив, що найефективніше буде самому заснувати студію, і також вирішив почати наново виробництво менше, ніж за три тижні після оголошення про відкладення стрічки.

– Перед заснуванням Geno Studio ви заснували Twin Engine, а до того звільнилися з Fuji Television у 2014 році. Можете назвати причини, чому вирішили піти з цієї компанії?

Як виконавчий редактор noitaminA і продюсер я відчув, що в моїй роботі настав застій, або іншими словами, я відчув, що зробив усе, що міг. Можливо, впливова здатність ТБ медіа наближалася до свого кінця. Від початку діяльності noitaminA на той час минуло 10 років. Я розглядав можливість працювати у тій же компанії наступні 10 років. Однак я вирішив піти, оскільки хотів створити більшу структуру для аніме-індустрії. Я також хотів працювати над виробництвом, а не над випуском, як це було раніше.

── Вам вдалося збільшити структуру?

– Я змушував студії виробляти висококваліфіковане аніме, ігноруючи їхні волання щодо того, під яким вони стресом. Зараз я думаю про те, як я можу підтримати працівників, компанії яких гніваються лише через те, що ці люди лише намагаються видавати якісну продукцію. З точки зору виробництва, я хочу створити систему, що збагачує студії виробництва. Мені б хотілося створити середовище, яке дозволяє молодим людям зосереджуватися на виробництві аніме , і допомагає належним чином використовувати талановитих людей, таких, як Шюко Мурасе, режисера цього анімаційного фільму. Я працюю над зміцненням бізнес-схеми, що відповідає зусиллям студій виробництва.

– Як саме, на вашу думку, змінилася влада медіа?

Телебачення мало робити всіх щасливими. Усім було цікаво, що буде в наступній «драмі в понеділок о 9-ій на Fuji TV». Люди обговорювали оригінальне першоджерело, режисера чи автора сценарію і акторський склад. Я думаю, я представник останнього покоління ери, коли масмедіа були найвпливовішими медіа. З часом зміни стали очевидними, але з ними важко було змиритися людям, які вже працювали в ТБ-індустрії. Оскільки я працював на noitaminA, що не був мейнстрімом і передачі якого транслювалися опівночі, я був здатен побачити зміни, що наближалися, так само, як і відчути майбутній кризи ТБ-індустрії. Заходи, які я ужив, щоб зміцнити позиції noitaminA, зрештою підготували фундамент для моєї власної справи.

– Чи можу я дізнатися, як ви знайшли свій шлях до робіт Проекта Іто, поки працювали на noitaminA?

Ми готувалися до щорічних презентацій проекту noitaminA, будучи одержимими розвитком інноваційних планів, таких, як створення радикального проекту чи оригінальної роботи.  Розвиток від ТБ до повнометражок був одним з ним. Ми вже раніше накинули оком на Проект Іто, однак було важко адаптувати його в аніме, оскільки його роботи вимагають спеціальної якості. Саме тоді, коли ми представили нову проривну стратегію, ми взялися за його спеціальні роботи, щоб створити аніме-повнометражки з відповідною якістю. 

– На презентації проекту noitaminА 2017, яка відбулася у грудні минулого року, редактор Проекту Іто Йошішіро Шоозава сказав, що про плани адаптувати роботи Іто в ТБ-серіал йшло багато розмов, але їм не дано втілитися в дійсність. Це тому, що ви вважали, що його роботи мають показуватися на великому екрані, а не по ТБ?

Саме так. До того ж, коли ми планували робити адаптації, права на адаптацію його робіт уже мала інша компанія з виробництва. Ми почали наш проект після того, як термін їхніх прав вийшов.

Чи не могли б ви поділитися враженнями про «Орган Геноциду»?

Мені здається, він займає особливе місце серед японський науково-фантастичних романів. Він стосується США, але має японську чутливість. Він звертається до всього світу з його особливим уявленням і чутливістю, унікальними для Японії. «Тобі потрібно лише вбивати» – один з подібних прикладів.  Автор зображує почуття пригніченості, яке особливо стосується японців, яке ще очевидніше змальовано в «Гармонії».

– Як ви сказали, страждання Клавіса, головного героя, подібні до страждань японського юнака-учня.

Так. Люди переважно замислюються над тим, що правильно, а що ні, і коли вони мають обрати неправильне, вони поступово й несвідомо паралізують свої почуття, не намагаючись прийняти цей факт свідомо. Є група людей, життя яких недоладне, і вони не можуть так вчинити. Клавіс, так само, як і Туан у «Гармонії», зупиняється і ставить запитання, чи цього він хоче. Це «чунібьо» в термінах аніме (буквально – «синдром учня другого року середньої школи»).

── Який роман з цієї трійці ваш улюблений?

– Мені більше за все подобається «Гармонія».  Припускаю, що жінки, які працюють в японському суспільстві, де домінують чоловіки, відчувають обмеження, навіть хоча вони і працюють завзято і наполегливо. І навпаки, дівчата на зразок Туан, цього повністю не зрозуміли. Я симпатизую дівчаткам, оскільки в мене самого є дочка.

── З іншого боку, чоловіки також відчувають обмеження?

Саме так. Переповнені потяги в Японії символізують почуття обмеженості для чоловіків. У нас у всіх є обумовлені співпереживання «Я не цілком щасливий, але це нормально». «Орган геноциду» зображує почуття провини за це приховане табу, а також радість за його злам. Я думаю, це японська чутливість. Між тим, ви знаєте, що я поганець?

── Жартуєте?

Школярки утворюють свої невеликі групки. Коли я був у молодшій школі, я накапав на одну з дівчаток, і ці групи розпалися, і утворилися нові формації. І мені подобалося спостерігати за змінами. Хоча зараз я співчуваю дівчаткам, я дізнався про жалюгідну природу людей у всі часи. Я думаю, завдяки цьому досвіду я й став симпатизувати «Гармонії».

── Ви були таких хитрим молодшокласником-філософом! Це викликає захоплення. Говорячи про «Орган геноциду», що ви відчуваєте після його завершення?

– Я думаю, найкращий аспект анімації, режисером якої є Мурасе, – це кінематографічна майстерність. Візуальна складова, робота його камери, використання світла і макету є кінематографічно винятковою. Хочу сказати, його уявлення про закінчення історії є кінематичним. Гадаю, ці кінематичні якості були об’єднані і призвели до цього чудової стрічки. Вона не для випадкового перегляду і вимагає, щоб глядачі були психологічно підготовлені, оскільки вона складна і гостросюжетна. Я впевнений, що стрічка вдовольнить глядачів, які шукають на стрічку, яка залишиться в їхніх серцях. Я вірю, що є люди, які дивилися «Твоє ім’я» і «У цій далечіні» і думають, що їм переглянути наступним чи цікавляться, чи є аніме, яке відрізняється від решти. Я б хотів, щоб ці люди подивилися «Орган геноциду».

Коли глядачі, які пережили теплі почуття після перегляду «Твого імені» чи «У цій далечіні» подивляться «Орган геноциду», вони, певно, здивуються, оскільки їм подадуть миску супу з перцем чилі, у той час, як вони очікували на ніжний супчик.

– Цей суп не з перцем чилі, а з гострим дротом! У глядачів тектиме кров, коли вони їстимуть його. (сміється)

І наостанок, скажіть щось для наших читачів.

«Орган геноциду» – це цілковита протилежність до популярних нині аніме. Я думаю, саме тому його варто подивитися зараз. Я вважаю, що після перегляду цієї стрічки, навіть ті люди, які змирилися з щоденним життям, поставлять собі запитання, чи варто продовжувати жити, як раніше. Сподіваюся, багато людей прийде подивитися цю повнометражку в кінотеатрах.

Джерело: https://manga.tokyo/interview/interview-with-genocidal-organ-producer-kouji-yamamoto/

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *