<<<до першої частини
А чотирнадцята серія аніме була не для слабкодухих.
Вада Джоуджі: В сценарії було непомітно, що сцена вбивства стільки разів повторюватиметься у новинах та записах. Не думав, що її виявиться так багато. Щоправда, враження від неї виявилося дуже сильним. Але в тому аніме всі злочини такі: у якості зброї то звичайна ручка, то пістолет для забивання цвяхів. По-перше, світ аніме-серіалу побудовано таким чином, що озброїтися в принципі неможливо, одразу зросте коефіцієнт злочинності. По-друге, хотілося, щоб глядачі відчули це бридке відчуття, коли засобами вбавства виявляються речі, що оточують нас у повсякденному житті. Думаю, в чотирнадцятій серії це добре вдалося передати цим епізодом. Мені подобається, як було вирішено задачу показати скоєння злочинів без використання зброї.
Потім, у п’ятнадцятій серії, через психічну індукцію починаються масові заворушення, а також показано, які питання виникають щодо «Сивіли» у Макішіми та Чхве.
Вада Джоуджі: Заворушення продовжуються і в шістнадцятій серії. Ми, нарешті, наближаємось до таємниці «Сивіли», до якої йшли весь цей час. А ще Уробучі весь серіал часто вставляє згадки про книги, і у п’ятнадцятій перераховано багато відомої фантастики про близьке майбутнє. Причому Макішіма і Ґусон говорять про ті ж самі речі, про які говорили на початку проекту Мотохіро та Уробучі – для студії Production I.G., де зняли «Ghost in the Shell» і «Patlabor», Уробучі окреслив свою ідею саме цією фразою: “Суспільство не настільки тоталітарне, як у Орвела, не настільке анархічне, як у Гібсона, а щось на зразок суспільтва Філіпа Діка”. Тому я впізнаю Уробучі і в інших репліках Макішіми.
Виходить, Уробучі – це Макішіма!
Вада Джоуджі: Але ж так воно і є. Макішіма мені його нагадує, і цим він прекрасний.
І саме з цього моменту виникає симпатія до Макішіми.
Вада Джоуджі: Він в цьому світі дисидент, але з точки зору сучасної людини вписаність у систему вже виглядає дикою. Та й ціль у нього – щоб люди жили як годиться людям, він хоче дізнатися, на що це схоже. Тому, гадаю, його позиція буде дедалі привабливішою.
Ми непокоїлися за життя героїв, і ось в шістнадцятій серії аніме загинув Каґарі. Його смерть планувалась відпочатку?
Вада Джоуджі: Так. Мені подобається жест поваги до Шіотані в тому, як екран заповнюється світлом на його посмішці. Шіотані весь час просив не вбивати Каґарі, і кожного разу Уробучі наполягав, пояснюючи, що інших варіантів немає. Акіра Ішіда дуже витончено розіграв сцену так, що ми не бачимо його вбитим.
Ще у Каґарі хороша репліка про друзів, котрі б’ються нагорі.
Вада Джоуджі: Він дуже привабливий. І фінал у нього достойний, коли вони з Ґусоном, можливо, зрозуміли один одного. А ще в цій серії є сцена з Макішімою та Коґамі, яка відкривала першу серію. Їхній поєдинок був дуже захопливим. Наші сценаристи гарно розуміються на бойових мистецтвах і з самого початку ставилися до постановки бійок дуже серйозно. Тому бої зображені реалістично, включаючи прийоми в партері, але поставити їх було надзвичайно складно. У нас в титрах є рядок подяки Асоціації боротьби сілат, і Шіотані заради цих сцен разом з усіма виїздив на фотографування.
Виходить, цей двобій поставив Шіотані?
Вада Джоуджі: Так, він детально пояснював, коли мав бути той чи інший удар. Деякі моменти в «Психопаспорті» мене радують, і в шістнадцятій серії такий момент – коли Акане вдарила Макішіму шоломом. В сценарії була ремарка: “На подібне навіть Макішіма не відреагує миттєво”, і я чекав на те, як це втілять у картинці, як вона підбіжить та огріє його з усього маху…
Шістнадцята серія аніме була дуже насиченою. А в сімнадцятій з’ясувалась правда про «Сивілу». Що думаєте про її візуальне втілення?
Вада Джоуджі: Воно далось дуже непросто. Образ мозку обіграний у багатьох фільмах, і ми відштовхувались від завдання, як би їх усіх перевершити. Мені здається, ми вимучили дещо цікаве.
Ще у Макішіми і Томи дуже цікавий діалог.
Вада Джоуджі: Макішімі давно було цікаво, що ж із себе являє «Сивіла». Потрапивши у полон, він не засмучується, а спокійно аналізує обставини і діє відповідно до них. В розмові з Томою видно, як він переходить у наступ та випитує інформацію. І, як на мене, це робить сцену дуже захопливою.
У вісімнадцятій серії Коґамі вирішує покинути бюро.
Вада Джоуджі: Мені подобається, що, незважаючи на те, що це фантастика, він залишив листа. Тут глядачі теж відчують руку Мотохіро. І заключна репліка Акане: “Дурень!”. Із самого початку була ідея повторити сповнені емоцій поліцейські серіали 70-х, і в реалізації цієї кульмінаційної сцени я дуже сильно відчуваю їх дух.
Врешті Коґамі пішов, незважаючи на намагання Акане утримати його. Який розвиток подій на нас чекає далі?
Вада Джоуджі: До цього моменту Коґамі переслідував Макішіму, використовуючи можливості державної системи. Але коли дізнався про його втечу, зрозумів, що, залишаючись в рамках системи, до нього не дібратися. Далі буде війна Макішіми та Коґамі-дезертира. Чи зможе зупинити їх Акане, яка залишилась всередині системи? Що ближче до фіналу, то більше сюжет концентрується на цій трійці. Сподіваюсь, глядач також уважно слідкуватиме. Ще варто слідкувати за драмою між Масаокі та Ґінозою.Чи зможе Ґіноза повністю стати самостійним, і як він чинитиме далі?
Перед фінальними епізодами показу аніме хочу звернути вашу увагу на декорації.
Вада Джоуджі: Так. Як на мене, вони створять достойний фон для того, щоб підвести попередній підсумок «Психопаспорту». А якщо подивитися до самого кінця, буде нагода посміхнутися, тому не пропустіть.
Не могли б ви також сказати пару слів про новий відеоряд на початку?
Вада Джоуджі: Розкадровки вразили мене тим, скільки в них є відсилок та натяків. Шіотані показує подальший хід сюжету. Кліп побудований таким чином, що його зміст розкривається заново з кожною наступною серією. Мені це видається дуже захопливим.
І наостанок питання про майбутні плани. Почалась белетризація у вигляді роману та манґи. Варто чекати на якесь продовження або інші гілки сюжету? Наприклад, дуже ціквить минуле персонажів.
Вада Джоуджі: В серіалі ми не показали багато чого про їхнє минуле та про побудову світу. Тож хотілося б усим цим зайнятися.
