Переклад інтерв’ю з Масахіко Мінамі, людиною, яка більше 30 років віддала аніме-індустрії. Він працював у багатьох ключових проектах студії «Sunrise», після чого заснував власну студію «Bones».
Що надихнуло вас заснувати власну аніме студію?
Я був разом з «Sunrise» 15 років. Стільки ж часу я провів з «Bones»… Але це зовсім не відповідь на ваше питання. Спробую ще раз. В Sunrise я виконував різні ролі: був продюсером, копродюсером, але врешті вирішив створити щось нове, що б відрізнялося від продукції «Sunrise». Саме тому я і дехто з моїх колег вирішити заснувати власну студію.
«Sunrise» спеціальзується на меха-серіалах. В яких жанрах ви бажали працювати, коли створювали Bones?
На жаль, буває, що неможливо зробити щось, навіть якщо ви сильно цього хочете. Нове оточення, нові співробітники та команда дають більше простору для креативнішого продукту. Bones також зробила декілька меха-серіалів, наприклад «Eureka Seven». Думаю, якби я залишився в «Sunrise», цей серіал ніколи б не побачив світ.
Чи були серіали, робота над якими гальмувалась через особисті причини?
Всі! В роботі над кожним аніме-серіалом ми завжди відчуваємо радість та зіштовхуємося з труднощами. Залишаються тільки спогади про те, як ми працювали над тим чи іншим проектом. І з кожним пов’язані свої почуття. В Японії є приказка, щось на зразок: «Настільки миле, що аж дурне». Такий собі вид найбільшої любові. Цим і є для мене кожне наше аніме.
На які теми ви звертаєте увагу, коли збираєтесь зайнятися адаптацією манґи чи ранобе?
Спочатку ми звертаємо увагу на роботи, якими зацікавилися читачі. Звісно, у манґи, ранобе та аніме зовсім різний стиль подачі. Вони всі особливі і показують історію під різними кутами. Тому в роботі над аніме треба подумати, як би подати ці історії у накращому вигляді.
Наприклад, «Bones» створили аніме-серіал «UN-GO», заснований на ранобе Анґо Сакаґучі. Як відбувалася адаптація відомого літературного твору?
Наша адаптація дуже близька до оригіналу. Ми прагнули створити кумедну футуристичну адаптацію з компанійським копом у головній ролі. Ранобе Сакаґучі були використані в якості основи, і ми доклали максимум зусиль, щоб зв’язати ідеї автора з нашими напрацюваннями.
Коли ви створюєте оригінальні аніме, як наприклад «RahXephon» чи «Wolf’s Rain», як відбувається робота над втіленням ваших ідей на екрані?
Спочатку ми збираємось невеликою групою в дві чи три людини, сідаємо та обговорюємо багато ідей. Коли ми врешті знаходимо спільні теми, починаємо розбирати їх детальніше, після чого розвиваємо у різних напрямах. Потім ми запрошуємо багато людей, які можуть зануритись в тему та розібратися в усіх її подробицях. Отаким от чином і зростає наша команда. Потім ми робимо невеличку перерву: можемо просто пару днів відпочивати, а можемо і на гарячі джерела з’їздити.
Чи були проекти, яким після обговорень, ви говорили: «Ні, так не годиться»?
На самому початку в студії царював суцільний хаос. Більшість ідей, які виходять з цього «організованого хаосу», для виробництва не годяться. Ми звужуємо перелік ідей до того моменту, доки не залишиться однієї, над якою цікаво буде працювати всім.
Багато людей зраділи новині, що над «Space Dandy» працює майже та ж команда, яка створила «Cowboy Bebop». Як проходила робота над «Space Dandy», і чому ви вірішили, що саме зараз прийшов час для цього аніме?
Хочу зазаначити, що жодного зв’язку між «Space Dandy» та «Cowboy Bebop» немає – просто ті ж самі люди працюють над обома серіалами. Нам не хотілося співпрацювати з Ватанабе, оскільки ми цього не робили з часів фільму по всесвіту Бібопа. Ми хотіли створити щось нове, адже з часів Ковбоя багато чого змінилося. І зараз ми знову прагнемо зробити щось свіженьке та нове. Саме тому зараз для «Space Dandy» найкращий час.
Зараз більшість студій робить акцент на мое та кавай, що дозволяє їм отримувати чималий прибуток. Не схоже, щоб в «Space Dandy» було все це присутнє. Як гадаєте, у вас є шанси привернути до себе увагу?
Згоден, зараз виходить багато подібних аніме. Але «Bones» ніколи не створювали мое-продукцію. Той же Бібоп та «Escaflowne» спокійно обходились без усього цього та мають фанатів у всьому світі.
Француз Thomas Romain – один з дизайнерів «Space Dandy». Як ви наважились на подібне співробітництво?
Насправді Роман уже давненько працює на студію «Satelight». Я знайомий з ним вже сім чи вісім років. Він прославився своїми надзвичайними дизайнами меха та пейзажами. До того ж, він великий фанат Бібопа, і сам Ватанабе хотів працювати з ним. Були певні моменти, пов’язані з тим, що він працює в іншій студії, але нам вдалося про все домовитись.
Зараз дуже багато талановитих спеціалістів залишають студії, щоб організувати власні компанії, і це на фоні того, що вся індустрія переживає не найкращі часи. Ви самі є прикладом подібної практики. Як вважаєте, чи є в нових студій майбутнє, коли ринок і без того вже переповнений?
Завжди знайдуться причини, через які люди залишають старе місце роботи – найчастіше, це бажання створити щось нове, але оточення не дає шансу новим ідеям. Тому співробітники йдуть та починають робити те, що їм подобається. Не завжди все відбувається мирно, але таке життя – якщо так сталося, то так тому й бути.
До того ж, гроші теж грають не останню роль. Дуже важко закласти фундамент для нових проектів, призначити бюджет, набрати хороших спеціалістів. Але завжди є молоді люди, які готові вкласти в роботи усього себе. Такі студії на заробляють багато грошей! Тому, коли ви відділяєтеся від великої студії, ви робите це не заради грошей, а задля втілення своїх ідей.
Зараз склалася така ситуація, що люди мало отримують за свою роботу, спонсори повністю контролюють покази, продаж дисків і рекламних продуктів дуже низькі… Хто винен і що робити?
Так, у нас зараз багато труднощів. Про це вже багато написано в пресі, інтернеті, цю тему частенько піднімають. Але це не стосується абсолютно всіх тайтлів, аніматорів та студій. Так, є люди, яким дісно мало платять. Люди, яким подобається творити – у них завжди знайдеться свій сенс життя. Якщо вони щиро вірять в свою роботу, тоді вона буде справедливо оплачена.
Зараз багато аніме сфокусовано на жіночу аудиторію. Чи можуть стати фуджійоші серйозною силою на ринку аніме?
Фуджійоші… фуджійоші… це-дівчатка-отаку, правильно? На жаль, ми не працюємо на таку аудиторію.
Та невже? «Fullmetal Alchemist» став хітом серед жіночої аудиторії…
Що ви сказали? Серед жіночої аудиторії?
Так. Є навіть безліч доджінші по всесвіту Алхіміка. Так, саме тих доджінші.
Алхімік не створювався для якоїсь визначеної аудиторії. Але я радий, що він їм подобається. Нехай і в дещо дивному вигляді. Хороше аніме роками не забувається після випуску. Мені завжди хочеться дотягнути до якнайбільшої кількості глядачів.
Більшість сучасних аніме показується в нічному сеансі. Ера аніме в прайм-тайм давно минула. Як вважаєте, адже час показу звужує потенційну аудиторію?
Є багато причин, чому важко вибити показ в прайм-тайм. Багато залежить від спонсорів та самого аніме. На мою думку, покази по ТБ падають, тому аніме прагне збільшити кількість глядачів у інші способи.
Саме тому люди більше дивляться аніме на ПК та смартфонах.
Так і є. Переваги прайм-тайму в тому, що ви отримаєте багато глядачів різного віку. Вночі ж дивитимуться тільки хардкорні шанувальники аніме.
Наостанок назвіть аніме, які вам найбільше запам’яталися, окрім продукції «Bones», за останні 10 років?
Господи. Це дуже важке питання! Мені важко згадати, що виходило за останні десять років… Знаєте, я куди старший, ніж може здатися. Думаю, Харухі і далі вважатиметься чимось особливим.
Аніме студії «ufotable» «Fate/Zero» виглядає зразковим. Воно сповнене духом креативності. Крім того, мене ще вразила нова повнометражка Міядзакі. «Вітер дужчає» – надзвичайна річ!
А як же «Attack on Titan»? Воно ж дуже популярне в усьому світі.
Так, ваша правда. Але тут багато чого залежить від манґи. Якщо манґа цікава, то таким буде і аніме.
Що побажаєте фанатам «Bones»?
Сподіваюсь, «Space Dandy» сподобається всім нашим глядачам!
