Кошик фруктів (2 сезон) – Враження від озвучувачів

Maslinka

Отже, ми маємо продовження аніме «Кошик фруктів». Якщо перший сезон був весь няшний та миленький, трохи познайомив нас з персонажами, поверхнево зобразив стосунки між ними, то другий переважно зосередився на стражданнях дійових осіб. На перший погляд невинне перетворення людей на звіряток виявилося справжнім прокляттям, адже міцні й практично нерозривні так звані «вузи» між тваринками зодіаку і «богом» Акіто. Він садистичний, істеричний, самозакоханий тип, який присвоїв собі інших людей і нікому не дозволить їх у себе забрати. Не кращі і батьки багатьох персонажів, тож дитинство героїв аж ніяк не назвеш золотою й безтурботною порою. Ми бачимо їхні внутрішні муки, потроху розуміємо, що стало їхньою причиною, співчуваємо їм. Дівчинка Тору, як і в першому сезоні, залишається дуже доброю і небайдужою до чужого горя. У цьому аніме це мій найулюбленіший персонаж. Вона не здається, усміхається крізь сльози, прагне зробити своє оточення щасливим. Здавалося б, добре було б, якби вона ще про себе навчилась піклуватися, але мешканці будинку Шіґуре добре про неї дбають. Також ми бачимо розвиток стосунків між Хондою та Юкі, Хондою та Кйо, Кйо та Юкі, краще розуміємо їхню природу, суть.

Особисто мені, як людині, яка взагалі не читає манґу, дуже цікаво, чим же все закінчиться. Оцінка, як і в першому сезоні, 9/10.

Bitari

Пригоди людо-звірів продовжуються, і це другий сезон «Кошику фруктів»!

Герої трохи подорослішали, змужніли. Ну, майже)) Вони переглядають свою поведінку, оточення, та своє ставлення до нього. Що найголовніше – намагаються менше собі брехати.

Звісно, як і в першому сезоні, персонажі все ще міркують на філософські теми, але вже задаються більш дорослими життєвими питаннями, як на приклад про своє майбутнє. Ким я стану? З ким я буду? Де я працюватиму, житиму? Бо випуск зі школи вже не за горами.

Не знаю, як в японців, але в нас найчастіше навіть у вищому навчальному закладі ще не зовсім розумієш ким хочеш стати, і як далі рухатись. Процитую героїв фільму «Назад у майбутнє»: «Я сподіваюся, ви думаєте про майбутнє, містер Іствуд?» – «Тільки про нього весь час і думаю…»

Повчальні елементи в історії – це завжди дуже чудово.

Ще чудовіше, коли присутні гумор, комедія. І в серіалу з цим все файно.

А коли в кадрі з’являється Аяме – це завжди свято і феєрія. Обожнюю цю зміючку.

Звичайно, що не все так райдужно, і бувають свої негативні сторони. Інколи мені доводилося спостерігати таке напруження ідіотії, що хоч потоп. А може це тільки моє особисте ставлення.

Звісно, це не останній сезон, і не на всі питання ми отримали відповіді, та нам підкинули ще купку нових. Але деякі кліфгенгери, що трапились по ходу, все ж таки дають мотивацію дивитись далі. СПОЙЛЕР, не думаю що стать Акіто була для більшості новиною.

Попереднього разу я не поставив серіалу оцінку, тому виправлюсь і дам першому сезону 8, а другому – 7. Приємного перегляду.

Gwean

Другий сезон продовжує знайомити нас з кланом Сома, з новими представниками Зодіаку та розкривати вже тих, кого ми знаємо з першого сезону. Сюжет все так само плавно розвивається. Якихось серйозних огріхів в режисурі чи сценарії немає. Помітив таку особливість. Хоч центральним персонажем і є Хонда Тору, але мені цікавіше спостерігати за іншими героями та їхніми проблемами. Головна героїня для мене відходить на другий план і не така цікава. Повторюся, хоч я й геть не в цільовій аудиторії, але мені все поки що подобається. Сподіваюся дізнатися в третьому сезоні, що ж то за владу має Акіто над усіма представниками Зодіаку, що їхні стосунки нагадують якийсь БДСМ.

Станом на кінець другого сезону піднімаю оцінку, 9/10. Так само рекомендую до перегляду. Ну, хіба що вас зовсім вже дратують елементи типового шьоджьо.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *