Повз космічну фантастику (і начхати, що то меха) я пройти ну ніяк не міг, а якщо це екранізація твору Ніхея Цутому, автора BLAME!, то тим більш. Урешті під час перегляду в мене виникали змішані відчуття.
Спершу поговорімо про переваги цього тайтлу. Дуже гарний сюжет в основі, а особливо на фоні усього того, що виходить зараз. Думаю, фанати Ніхея мене зрозуміють. Також, як на мене, то великий плюс в графіці. На сьогодні в ньому найкраща 3D графіка серед усіх аніме, які я бачив. Фони та деталізація архітектури вище усіляких похвал, космос зображений теж гарно, мехи, Ґауна, і навіть персонажі не сприймаються такими собі ляльками. Знаю, багато хто може плюватися на 3D графіку в аніме, але я боюся уявити, що б зробили аніматори з цим тайтлом, використовуючи сучасний стиль мальовки. Узагалі Gwean любитель олдскульної графіки та вітає використання якісного 3D.
Із сюжетом та графікою все добре. Але тепер погляньмо на зворотний бік медалі. І тут-то ми бачимо багато того, через що сучасні аніме дропаються мною на стадії “побачив постер”. Це, по-перше, фансервіс. А по-друге, штампи поведінки героїв в аніме. Часом виникало враження, що дивишся якийсь шкільний гаремник, а не меху в космосі. Фансервіс everywhere… навіть тут…
І, нарешті, ми перейдемо до того, чому взагалі цей пост почав писатися. Я довго вагався та мав сумніви щодо цього тайтлу. Та згодом усе ж закрив очі на недоліки і таки почав переклад. Аніме перекладатиметься та згодом почне озвучуватися. Можливо, навіть вже дуже скоро. Маю надію на третій сезон і на те, що цей тайтл автори завершать гідно. Поки що студія Polygon Pictures, яка і створює це аніме, пішла робити Нелюда. Та й ніякої офіційної інформації щодо продовження поки що не було. Тож, гадаю, до літа 2016 року нового сезону Лицарів чекати не варто. Ми ж тим часом сподіваємось зробити перший і другий сезон, а третій (якщо він вийде) – робити онґоїнґом.
