Йошітоші Абе, спасибі вам, що приділили час для інтерв’ю. Розкажіть для початку нашим читачам, чим ви займаєтесь.
Йошітоші Абе: З радістю. Я дизайнер персонажів для аніме та комп’ютерних ігор, до того ж, я малюю манґу та працюю ілюстратором. Інколи пишу сценарії для аніме.
У вас дуже захоплива робота. Як ви її знайшли?
Йошітоші Абе: Приблизно десять років тому я створив сайт, на якому викладав свої малюнки. Один продюсер побачив їх та запропонував роботу. З того часу я малюю професійно.
Що вас особисто приваблює у цій професії?
Йошітоші Абе: Ілюстратором можна працювати на основі гонорарів, тому я ні з ким особливо і не пов’язаний. Саме у цьому я бачу свою роботу цікавою та захопливою.
Які задачі ставляться для ілюстратора та дизайнера персонажів?
Йошітоші Абе: Задачі залежать від замовника. Якщо мені дають конкретні завдання, то я обмежений і майже не маю простору для творчості. Але це стосується лише дизайну персонажів. Якщо я роблю ілюстрації для книг або чогось подібного, то маю більше можливостей. Я можу зображувати не лише персонажів, а й світ навколо них. До таких завдань я підходжу зовсім по-іншому. Те ж саме стосується і відеоігор, де треба розробляти цілий світ.
Над якими комп’ютерними іграми ви вже працювали?
Йошітоші Абе: Моїм першим завданням було допомагати створювати та розробляти світ для комп’ютерної гри «Wachenroder» для Sega Saturn. До того ж, я брав участь у розробці «Serial Experiments Lain». Правда, на жаль, досьогодні я мало співпрацював з розробниками відеоігор через брак часу. Хоча я з задоволенням сам граю, переважно у рольові ігри. А взагалі я хотів стати програмістом ігор. (сміється)
Але склалося інакше. Чому?
Йошітоші Абе: В школі я придбав собі комп’ютер. На нього пішли всі мої гроші. На жаль, комп’ютер був настільки слабеньким, що з професійним програмуванням нічого не склалося. (сміється) Сам я тоді ще не малював і просив друзів малювати на поліетиленовій плівці. Потім я клеїв цю плівку до монітору та за допомогою власної програми з редагування графіки перемальовував.
Над чим ви працюєте зараз?
Йошітоші Абе: Над науково-фантастичним аніме під назвою «Neko Diver», яке нещодавно було представлено на конференції в Токіо.
Над яким аніме вам подобалось працювати найбільше?
Йошітоші Абе: Думаю, що над Haibane Renmei. Я сам написав сценарій, а також зробив замальовки світу та персонажів цього аніме. Я вклав у нього своє серце і я дуже зв’язаний з цим аніме.
Ваш найвідоміший проект – Serial Experimental Lain, який створений похмурим та збиваючим з пантелику, як і TEXHNOLYZE. Як було створено аніме Serial Experimental Lain і як ви працювали над ним?
Йошітоші Абе: Продюсер Lain сів поруч зі мною і розповів поки ще туманні ідеї сценарію. Потім я спробував їх намалювати, справжньої концепції ще не було. І тільки потім автор сценарію зібрав докупи окремі частини в єдине ціле.
Вам особисто подобаються такі темні історії, як Lain та TEXHNOLYZE?
Йошітоші Абе: Ці роботи схожі, бо над ними працював один і той самий сценарист. І вони мало пов’язані з моїми власними уподобаннями.
Це означає, що ви б з радістю працювали над іншими, більш позитивними історіями? Чи можете ви уявити роботу над аніме жанру шьоджьо?
Йошітоші Абе: Не думаю, що у мене б вийшло, оскільки я на маю досвіду і знань для роботи в цьому жанрі. Особисто я ніколи не читав шьоджьо-манґу і не малював великі очі. Дизайн персонажів краще залишити жінкам, які цю манґу малюють. А мені краще залишитись у своєму худьжньому стилі.
Чи малюєте ви манґу з моторошними науково-фантастичними історіями?
Йошітоші Абе: В манзі я не обмежуюсь певним жанром. Із задоволенням малюю як комічні історії, так і в жанрі наукової фантастики чи пригод.
Як пройшов показ аніме серіалу «Lain» в Японії? Чи було аніме успішним із самого початку?
Йошітоші Абе: «Lain» було скоріше underground-аніме. Багато хто знав тільки те, що десь опівночі показується якесь моторошне аніме. В аніме-спільноті серіал «Lain» був відомий. Але великим хітом це аніме не стало.
Якщо серіал не був успішним, то чому до нього створили відеогру? Чи в Японію так заведено, що якщо починається аніме, то відразу і робиться мерчендайзинг?
Йошітоші Абе: Ага, так… цією грою намагалися повернуи гроші, які були витрачені на виробництво аніме. (сміється)
Вдалося повернути гроші?
Йошітоші Абе: На жаль, продюсер забув дати рецензію одному з найвідоміших комп’ютерних журналів – вони потім вилучили гру з програми. Тому так вийшло, що про неї майже ніхто не знав.
Не пощастило. З якими аніме-студіми ви працювали?
Йошітоші Абе: Спочатку працював з Triangle Staff. На жаль, вони збанкрутіли. Після я працював над «Товариством Сірокрилих» з RADIX, над TEXHNOLYZE з MADHOUSE. А зараз співпрацюю з Satelight.
Ви б змогли співпрацювати з GONZO?
Йошітоші Абе: Взагалі-то у мене був договір з GONZO на MV, але заявлені строки були настільки короткими, що роботу було майже неможливо зробити. Річ у тім, що на той час я працював ще над однією роботою. Але GONZO потрібен був матеріал терміново, і це було вкрай напружено.
З якою студією ви б хотіли співпрацювати?
Йошітоші Абе: Важко відповісти. Навіть не знаю. До цього часу MADHOUSE була найбільшою студію, яку я тільки міг уявити. І я дуже зрадів, коли випала нагода співпрацювати з ними. Та взагалі при роботі над проектами важливіше, з якими людьми працюєш.
Є люди, з якими ви б хотіли разом розпочати проект?
Йошітоші Абе: Так, є. Правда, варто відмітити, що я працюю зазвичай вдома і до студії навідуюсь тільки на важливі зустрічі. Я лише роблю замальовки персонажів, до подальшого виробництва на студії я стосунку не маю. Те ж можна сказати і про співробітників, по-справжньому я працюю лише з деякими з них. Тому для мене зазвичай важливі лише люди, з якими я безпосередньо співпрацюватиму при роботі над проектом. Я б залюбки зробив ще один проект з Танакою Юічі, з яким ми вже працювали над «NieA_7». На жаль, наступний проект все ще не розпочався.
На яку тему ви б хотіли зробити аніме чи інший проект?
Йошітоші Абе: Про велотур. Наприклад, Tour de France. Я вже багато років хочу зробити проект по Tour de France. На жаль, про нього мало інформації, тому це буде не скоро. До того ж, є й інші проекти…
Ви говорили, що для «Товариства Сірокрилих» ви взяли на себе роботу майже по всім ключовим задачам. Дещо неочікувано. Як так сталося?
Йошітоші Абе: Продюсер сказав: «Роби!» (сміється). Спочатку «Товариство Сірокрилих» було одним з моїх доджінші, і планувалося об’ємом десь у 200 сторінок. Але один продюсер звернув на мене увагу і захотів зробити аніме по цій історії. А я був лише на тридцятій сторінці написання, і історія ще не була чітко окреслена. Тому у мене ще не було повного уявлення і я не знав, як розвиватиметься історія і яких персонажів мені доведеться ввести. Так і вийшло, що із маленького доджінші мені потрібно було створити цілий серіал.
Продюсер дуже довіряв вам?
Йошітоші Абе: Так, ми ж вже знали один одного певний час. Він же був продюсером Лейн. Він знає мене і знає як я працюю, тому і надав мені всі роботи, які були надто стресовими (сміється). Теж саме було і при роботі над Лейн. Тоді мені треба було малювати окрім персонажів ще й комп’ютер, і навіть стільці. Але створювати цілий світ за короткий час, як це було з «Товариством Сірокрилих», було абсолютно новим досвідом для мене. Продюсер сказав: “Роби як хочеш!” – і дав мені два тижні. Звісно, він приховав від мне, що наготові була інша людина, якщо я схиблю. А я напружено працював, нічого про це не знаючи.
Вам більше подобається працювати вночі, чи може ви жайворонок?
Йошітоші Абе: У мене немає якогось певного режиму дня. Іноді працюю до пізньої ночі, іноді починаю зранку. Я зважаю на режим моєї дівчини, яка кожного ранку вирушає до університету. Тоді я прокидаюсь разом із нею і починаю працювати. Буває, що працюю до пізньої ночі, прокидаюсь вранці, а в обід знову сплю. В цілому досить хаотично.
Вчора в «Ніч аніме» показували TEXNOLYZE. Як це, дивитися власне аніме в чужій країні?
Йошітоші Абе: Я був щасливий, хоча і було страшнувато. Я боявся, що глядачі не зрозуміють його сюжету.
Сьогодні ввечері буде прес-конференція. Ви вже хвилюєтесь?
Йошітоші Абе: В іншій країні я не так сильно хвилююсь, як в Японії.
Чому?
Йошітоші Абе: У мене є час подумати, тому що є перекладач, який спершу має перекласти мої відповіді. До того ж японська аудиторія дуже тиха. Атмосфера дискусії в цілому набагато напруженіша там, ніж тут, в Європі або США. В Японії дуже рідко ставлять питання. Усе через великі культурні відмінності, оскільки особиста участь в дискусії дається японцю дуже напросто.
Де ви бачите себе через 10 років?
Йошітоші Абе: Гарне питання. Більше за все я б хотів, щоб нічого не змінювалось. Мені подобається моя робота такою, яка вона є зараз. Бо чим більше я входитиму в сферу анімації, тим складнішими будуть мої завдання. Для мене це означає більше роботи за менший час. У разі, якщо все ж так станеться, то я б волів створити достойну довіри команду, з якою я б міг швидко працювати.
