Частенько аніме «Привид в латах» називають одним із кращих анімаційних фільмів, створених за всю історію Японії. Його рекомендують до перегляду початківцям-любителям японської анімації. Також це аніме – одна зі стрічок, що надихнула на створення головного кіберпанковського хіта Голівуда, фільма «Матриця». Навіть деякі кадри доволі точно злизані з «Привида».
Аніме іноді називають фантастичним бойовиком, що не є зовсім правильним визначенням. Як для жанру «бойовик», екшн сцен у стрічці не так вже й багато. Сам Мамору Ошіі, автор однойменної манґи, по якій було знято аніме-фільм «Привид в латах», неодноразово наголошував, що не любить зображувати екшн, для нього діалоги мають більшу цінність. Незважаючи на те, що у «Привиді» є ефектні чудово промальовані бойові сцени, це не бойовик, а антибойовик – історія про безглуздість війни, яку ведуть головні герої.
У манзі Мотоко Кусанаґі має молодший вигляд, ніж у фільмі. Характер теж відрізняється. Дизайнер персонажів стрічки Хіроюкі Окіура вважав, що Мотоко в сценарії фільму надто серйозний та глибокий персонаж, щоб на екрані зображувати її «дівчиськом».
«Привид в латах» – один із перших аніме-фільмів з використанням комп’ютерної графіки та комп’ютерним доопрацюванням кадрів, намальованих від руки.
На початку картини персонажі на чолі з Мотоко Кусанаґі, майже повністю кіборгізованою жінкою, впевнені, що відбивають закордонну атаку або переслідують міжнародних терористів. Але згодом виявляється, що направді герої переслідують програму, а спіймані злочинці – звичайні люди із хакнутими та перепрограмованими мізками. Кусанаґі та Бато у розмові визнають, що вони самі – лише маріонетки влади, бо не можуть кинути службу, яка забезпечує обслуговування їхніх деталей. З них витравлено майже все людське, що не потрібне для роботи. Проте, під кінець стрічки майор намагається відірвати люк танку і таким чином завдає шкоди своєму тілу, чим порушує третє правило робототехніки. Ця сцена вказує на те, що Мотоко все ж таки залишається людиною, незважаючи на те, що тіло на 95% штучне. Про це говорить і Лялькар, коли зустрічається з майором. Вони схожі, немов дзеркальні відображення. Він – програма, яка прагне вирватися на свободу. Вона – колись вільна людина, що дозволила перетворити себе на вбивцю.
Одна із характерних рис картини – філософська глибина. Більшість діалогів присвячена обговоренню наслідків загальної кіборгізації. Деякі з піднятих проблем суспільству доводиться вирішувати вже сьогодні, а інші, скоріше за все, доведеться вирішувати у найближчому майбутньому.
Беззаперечний плюс аніме – деталізована графіка та високоякісна анімація. Звісно, це не фотореалізм, та за красою картинки стрічка може позмагатися і з сучасними творами. Художники студії Production I.G відтворили з фотографій та відеозйомок гонконгські міські пейзажі та вивіски на китайській мові, тим самим підкресливши глобалізацію у кіберпанковському майбутньому.
Можна пожурити «Привида» за наявність кадрів з оголенням головної героїні. Мотоко неодноразово роздягається, оскільки термооптичний камуфляж вмонтований безпосередньо у її тіло. Можливо, це навмисне було додано у стрічку для любителей анімаційної еротики. А може, таким чином автори лише пікреслили ставлення майора до свого штучного тіла.
