Інтерв’ю з продюсером аніме «Психопаспорт» Вадою Джоуджі (Wada Jouji) про створення першого сезону для журналу Spoon 2Di.
УВАГА! В інтерв’ю багато критичних спойлерів. Рекомендовано читати після перегляду аніме.
Показ аніме вже перетнув середину. Якою ви бачите реакцію глядачів?
Що конкретно принесла участь пана Мотохіро?
Вада Джоуджі: По-перше, він задає нам загальний напрямок роботи. Зі своїм досвідом кіно про поліцію він дає образ, на який орієнтується пан Уробучі зі сценарієм, пані Амано з дизайном персонажів, режисер Шіотані та всі інші. Я також працював не тільки над екранізаціями і знаю, як важко визначитись, що саме зніматимеш. І я впевнений, що «Психопаспорт» зайняв своє місце в якості футуристичного поліцейського трилера саме тому, що Мотохіро його яскраво та чітко уявляє. Ще одна заслуга Мотохіро в тому, що він разом із Шіотані знаходить режисерські рішення, котрі розкривають персонажів та пробуджують до них особисті почуття.
В Уробучі сюжетноцентричний підхід, він використовує героїв як того вимагають події. Але при роботі над другою половиною серіалу він почав говорити: “Щось не хочеться мені нікого вбивати”. Не виключено, що за його задумкою герої мали б мерти, як мухи, але він змінив своє рішення, тому що Мотохіро прописав характери та обговорював з ним, яку поліцейську історію хоче бачити. Це дуже мене вразило. Все ж таки «Психопаспорт» у тому вигляді, який ми зараз маємо, – це заслуга Мотохіро.
Колектив складається з дуже різних авторів. Як було досягнуто того, щоб талант кожного розкрився в повній мірі?
Вада Джоуджі: Коли складали попередній план, після зборів ми вдвох з режисером Шіотані дуже багато розмірковували над тим, як зробити їх індивідуальність затребуваною. Найважливішим для мене здавалося отримати від кожного стовідсоткову віддачу: поліцейський трилер Мотохіто, яскраві персонажі Амано, пропрацьований світ Уробучі та його сюжет, де герої живуть за своїми переконаннями. Отримати всі ці елементи в повному обсязі, а потім зусиллями Шіотані вичавити з них максимум в рамках аніме – такою я бачив нашу задачу. Але із Шіотані я знайомий давно, знаю його характер, знаю, який у нього бездоганний смак щодо відеоряду, тому я не сумнівався, що він зможе поєднати плоди творчості всіх цих людей в єдиний гармонійний світ. Оскільки Шіотані всю кар’єру працює на студії Production I.G., я бачу, наскільки сильно його підтримує Йошікава та вся студія. Міцна система виробництва навколо Шіотані стала фундаментом, на якому створений наш серіал.
Значить, в Production I.G. до цього аніме також особливе ставлення?
Вада Джоуджі: Думаю, що так. Мене вразило, що на показ приходив сам Мамору Ошії. Участь Амано також мала місце завдяки хорошим відносинам з корпорацією «Шюейся», котрі встановились, коли студія Production I.G. знімала «Баскетбол Куроко». Взагалі, в неадаптованих творах автори та продюсери пускають у справу всю свою минулу робочу біографію. У цьому сенсі серіал особливий і для мене, і для Production I.G.
Починаючи з якої серії закріпився образ цього аніме-серіалу?
Вада Джоуджі: Таких серій дві. Перша серія. Доки не з’явилася картинка, всі нервували – і в аніме без цього ніяк. Перша серія починається планом з висоти, потім нам відкривається футуристичне місто. Такий же прийом використаний в «Bayside Shakedown» (Odoru Daisousasen, серія фільмів по сценарію Мотохіро за одноіменним поліцейсько-комедійним серіалом). Тому коли для введення в фантастичний світ були використані прийоми звідти, я навіть просльозився – Шіотані зобразив наочно, показав свою рішучість працювати в тандемі з Мотохіро. По-друге, це фінал одинадцятої серії, протистояння Акане та Макішіми. В першій половині ми показали світ під керівництвом «Сивіли», а тут Акане вперше зустрічається із супротивником, який виходить за рамки системи. Фантастика урешті зводиться до конфлікту між людьми. За реакцією глядачів у мене склалося враження, що цей момент став ключовим в атмосфері серіалу.
Одинадцята серія аніме вийшла душе шокуючою.
Вада Джоуджі: До речі, я тут говорив зі сценаристом іншого серіалу, і він сказав так: “У «Психопаспорті» вистачає жорстоких сцен в фантастичному антуражі, з голограмами, з домінаторами, але варто відмітити, що публіку більше всього вразила людина з бритвою в руці.” Ефектні технічни штукенції – це одне, а от біль від першого зіткнення Акане зі злом передана через те, як Макішіма власноруч ріже лезом шкіру. Це режисерське рішення навряд чи когось залишить байдужим. За рахунок цього наш серіал набуває глибини, і мені здається, глядачі її відчувають.
Розкажіть більше про ваші враження від дев’ятої, десятої та одинадцятої серій аніме.
Вада Джоуджі: Те, що я щойно сказав, дуже важливо. Взагалі-то, Уробучі задумав сюжет цих серій ще на ранніх етапах, але зустрітися з Макішімою мав Коґамі. Відпочатку «Психопаспорт» був історією про те, як дядько Коґамі невпинно переслідує Макішіму, а драма з багатьма учасниками виникала, коли його місце зайняла Акане. Причому замість подруги спочатку планувалася просто стороння дівчина, і епізод мав би просто демонструвати жорстокість Макішіми. Коли ж ми, працюючи над сюжетом, знову повернулися до цього моменту, з’явилася думка, щоб Макішіму зіткнути з Акане, а коли вже так, то нехай заручницею буде її подруга. Я в цьому бачив сміливе рішення поглибити сюжетну лінію Акане.
Зміст дев’ятої, десятої та одинадцятої серій був окреслений заздалегідь. Але в тому, який вигляд воно набуло зрештою, велика заслуга співпраці Уробучі, який створював основу сюжету, та Мотохіро з командою постановників.
Після цієї сцени Акане включилася в сюжетну лінію Коґамі.
Вада Джоуджі: Так. Уробучі створює серіали з дуже досконалою конструкцією, що було характерним і для «Мадоки». Проте при переході до створення картинки він надає постановникам повну свободу дій. У тому, як реалізовано одинадцяту серію, я бачу підтверждення того, що команда успішно працює як єдине ціле.
А дванадцята серія, яка відкриває другу половину серіалу, присвячена минулому Яйой.
Вада Джоуджі: Цей прийом Мотохіро використав у своєму серіалі «SP». Коли планувалася загальна структура аніме, він запропонував вставити в середину серію-ретроспективу. Ми вирішили, що варто спробувати, щоб глядачі здивувались, дізналися про минуле героїв і за рахунок цього сильніше прив’язались до них та глибше зрозуміли сюжет. “Якщо і робити, то у 12 серії”, – сказав Уробучі. Ця серія може здаватися дивною. Коґамі та компанія там майже не фігурують.
А хто обрав Кунідзуку в якості головної героїні серії?
Вада Джоуджі: Уробучі. Справу про експонати він планував описати в окремому творі, “нульовій серії”, і задумав до нього парний епізод. А сам сценарій писала пані Такаха.
Події одинадцятої серії аніме продовжувались в тринадцятій, що ви можете сказати про неї?
Вада Джоуджі: Про неї Шіотані говорив, що було дуже складно перейти від сценарію до відеоряду. Там паралельно розвивається декілька сюжетних ліній, важлива інформація подається через діалоги. Мотохіро поставив декілька завдань, у тому числі “діалоги як екшн-сцени”: монтувати діалоги між собою так, щоб вийшло напружено та динамічно. Це і було здійснено у тринадцятій серії. Я бачу в ній прекрасний приклад режисерського опрацювання сценарію Уробучі.
Там ми побачили, наскільки різко дорослішає Акане.
Вада Джоуджі: Так. Коли вийшла перша половина серіалу, у розмові з Уробучі я сказав йому, що наші герої-чоловіки надзвичайно популярні, а він відповів: “Ні, пане Вада, зачекайте. З середини серіалу різко підвищиться число прихильників Акане”. І, як ми зараз бачимо, так і відбувається. Зміни відчуваються дуже сильно, адже Акане за власним бажанням кидає виклик противнику, який знаходиться за рамками її світу.
