Легенда про Місячну принцесу / Shingetsutan Tsukihime (2003)

Легенда про Місячну принцесу

Shingetsutan Tsukihime


 

Рік виходу: 2003

Країна: Японія

Жанр: драма, романтика, містика, сейнен

Студія: J.C. Staff

Кількість серій: 12

Тривалість серії: ~24 хв.

Режисер: Сукарабі Кацуші

Автор оригіналу: Насу Кіноко

 

Переклад та озвучення: Gwean & Maslinka

Робота зі звуком: Gwean

Постер: Лунсар

4692

Після нещасного випадку, в результаті якого Шикі Тоно отримує тяжкі травми та втрачає пам’ять, його батько – голова роду Тоно – відправляє хлопця до родичів. 8 років потому батько помирає, і сестра Шикі Акіха пропонує учневі старшої школи повернутися до рідної домівки. Однак Шикі не судилося жити тихим і спокійним життям: в результаті інциденту у хлопця з’являється Погляд неминучої смерті – здатність бачити лінії життя істот та неістот; перерізавши ці лінії, можна вбити будь-кого і знищити будь-що. Після повернення додому Шикі зустрічає в парку дівчину Арквейд Брюнстад та через раптове помутніння розуму вбиває її. Але наступного дня Арквейд, ціла та неушкоджена, зустрічає та питає його: “Навіщо ти вбив мене?”


РОЗШИРЕНИЙ ПРОЛОГ

ТЕХНІЧНА ІНФОРМАЦІЯ

480p

Контейнер: mkv

Відео: DVDRip, x264 10bit, 23.976fps, 848х480, ~1500kbps

Аудіо: Ukr, AAC, 2ch, 48000 Hz,  256kbps

480p FEX 480p 3.67GB torrent

 


 

19 Comments:

  1. Ніби з конвеєра, не встиг попередню глянути, як уже нова)

    • Так, набридло чекати. Вже півроку як переклад пилом припадає на вінчестері. Вирішили закінчити швидко. Ще 5 серій. Сподіваюсь, за два тижні закінчимо)

  2. Чудове аніме. Чомусь думав, що тут замішана студія UFO, бо в мене всі Шикі з нею асоціюються. Хоча тепер знаю, що в стафа є щонаименше 3 гарні серіальчики)

    • Хоч на нього багато хто плюється, та мені теж дуже подобається, як і інші твори (або адаптації) авторства Насу Кіноко.
      А які ще два від стафів?

      • Ще є Нодаме Кантабіле і Шігофумі. Також не можна забувати про такі комедії як Азуманґа і Торадора(на рівні вище за середніи). Ще хтось казав мені Мед і конюшина подивитись(хвалили дуже). Загалом я спостерігаю від цієї студії романтику з елементами гаремників, та середньої якості комедії про школярів, а на таке я час не витрачаю 😡

      • Inis Fraoigh

        Плюється у порiвняннi з вiзуальною новелою. Вона набагато бiльше розкриває як сам сюжет так i персонажiв.
        В анiме зробили збiрну солянку з обох “Сторон Мiсяця” ВН, взявши з усього матерiалу лише процентiв 35-40%.

  3. Олексій Карпенко (шляхта з Київа)

    З перших двох серій судячи, манґу-основу анімешники зкоротили, і дуже даремно. Тобто ніби й не багато прибрали – але моменти надзвичайно суттєві. Наприклад, перший діалог між Тоно Шікі та Арквейд Брюнштадт був значно колоритнішим, а головне – обґрунтованішим (з точки зору аргументації героїв та мотивації їхніх вчинків і взаємного висування претензій). В аніме, наприклад (на відміну від манґи) не обумовлюється, чому Тоно Шікі став захищати Арквейд: ні він, ні вона цього не обговорюють – тому глядачеві, який не бачив манґи, мотивація Шікі ув’язатися у смертельну пригоду з вампірицею не зовсім зрозуміла (особливо враховуючи, що в аніме Шікі виглядає полохливішим, аніж у манзі!).
    Тимчасом в манзі аргументи на це висловлені доволі чітко (тому сценаристам аніме ігнорувати їх було б не слід): під час перебування в готелі наприклад, поки Арквейд спить, Шікі обмірковує все, що щойно дізнався (про Арквейд та її історію, і про те, що її вбивство таки справжнє) – підводить підсумок приблизно в такому дусі:” Раз я її насправді вбив, і нині вона саме через мене, ослабнувши, не може захищатися – я зобов’язаний захистити її, а також за те, що вона врятувала від чудовиська” (цей момент – де Арквейд, рятуючи оторопілого Тоно Шікі, розітнула чудовисько своєю п’ятірнею з пальцями-“клинками” – в аніме також відсутній!).
    А ще раніше Арквейд (під час першої зустрічі) до Шікі каже: “Ти мені зповна відпрацюєш моє вбивство!” (переклад тут і далі – з перекладу манги з сайту anitube.in.ua), а ще до того – вимагаючи від Шікі “стати її щитом”, каже “Але май на увазі!!! Права на відмову в тебе немає!!!” (саме так – із трьома знаками оклику!). І далі (головне!): “Відмовишся – помреш на місці!” (і такий грізний вираз обличчя – – що мурашки по шкірі. Так намальовано у манзі – але саме так “чергують” під час діалогів вирази облич героїв і в різних інших аніме). Характерна відповідь Шікі (ну тут уже не втримуюся, аби не процитувати ще й її): “Ну… чорт!”, і Арквейд (яка тепер (в манзі) намальована з милим і вдоволеним виразом обличчя на тлі “кавайного” візерунку (який, доречі, в аніме загалом також часто трапляється – дивно, чому було не зробити тут так само) каже: “От і домовились!”.
    Взагалі виглядало досить кумедено, що вона, Арквейд лайку Шікі у відповідь на її “пропозицію від якої неможливо відмовитися” (Шікі таким чином фактично прокоментував досадну безвихідь його ситуаціїї), протрактувала, вже “наперед” як згоду – тобто ніби “продовживши за нього” його ж думку (котра в контексті сказаного, мабуть, мала б звучати приблизно так: “Хай тобі грець – схоже, мені таки не лишається нічого іншого: доведеться тобі помагати, а що робити?” Арквейд “милостиво” позбавила його необхідності видушувати з себе вимушену згоду “прямим текстом”, допомігши йому підвести підсумок своїми словами “От і домовились!”)))
    Це було надзвичайно колоритно – і зізнаюся, відсутність цього моменту в аніме зокрема – сильно розчарувала!
    І таким прикладам у манзі – несть числа! В аніме ж всі вони (ну не всі – але вже точно переважна більшість!) опущені. Аніме через це сильно втрачає.
    Однак підозрюю, Японці це зробили, боячись, що “не витягнуть” показати суворий характер історії (а він і по манзі справді такий) без блюзнірства, якщо збережуть такі – дещо ніби гумористичні – риси діалогів. Однак саме завдяки їм персонажі виглядають впевненішими і міцнішими духом – що подає глядачеві підсвідоме відчуття за них надії (на тлі стількох грізних і незвіданих небезпек, які на них чигають!).
    Інакше кажучи, режисери , мабуть, вирішили в аніме “посилити серйозність” манґашної історії. Однак ця “серйозність” збереглася б, якби вони зберегли діалоги, крізь які проступає непроста філософія суджень і почуттів героїв. А якраз ці діалоги вони опустили. Можливо, цим вони “звільнили місце” для емоцій; дещо, може, в цьому (здогадуюся!) таки справді є – проте не назвав би цю заміну вдалою.

    • Ого. Не часто побачиш такі розширені коментарі на аніме)

      > манґу-основу анімешники зкоротили

      Не манґа є основою, а візуальний роман «Tsukihime». Але, порівняно з ним, здється, взагалі все перероблено. В манзі змальована лише одна гілка візуального роману.

      Часто натрапляю на коментарі, що в аніме багато що не так і не туди. Подекуди пишуть, що аніме по «Tsukihime» не існує і таке інше. Мені от, як людині, яка не читала ні візуальної новели ні манґи (не люблю ні те ні інше) дуже сподобалося. Одне з кращих аніме в жанрі. Саме тому ми й обрали його до озвучення. Подача, режисура та атмосфера на висоті. Можливо, якби я був знайомим з оригіналом, то теж думав би інакше.

      • Олексій Карпенко (шляхта з Київа)

        Та що тут казати!..)) Наболіло…)))
        А скажіть, Gwean’е-пан, що це за такий «візуальний роман «Tsukihime»»?
        Чи це насправді часом не те, що я сам тут називаю «манґою»?

      • Олексій Карпенко (шляхта з Київа)

        Між іншим, додам ще від себе як художник-ілюстратор:
        В аніме, порівняно з манґою – у Арквейд, наприклад, обличчя більше розширене догори, підборіддя окреслене кругліше. Саме собою, що через це воно – помітно відрізняється від того, що в манзі.
        В Тоно Шікі воно також різниться.
        Очевидно, що художники аніме прагнули наблизити обличчя героїв до «реальності» (судячи з розміру їхніх очей намальованих, на відміну від манґи, «нормального» або «близькими до нормального» розміру. Зрозуміло однак, що це «потягло» за собою змін всього обличя (тобто усіх інших його рис «за принципом доміно», так би мовити). Певна річ, що після такого зробити ці обличчя схожими на манґашні було вельми складно.
        Але ось що, по-моєму гетьман «виправдовує» стилізаторів – то це зміна пропорцій голови відносно тіла. В манзі голова, наприклад, Тоно Шікі – більша, порівняно до тіла, ніж у аніме. Але ж він – ПІДЛІТОК: тому це нормально, що голова мала бути більшою, порівняно з тілом, ніж у дорослого. Крім того, його образ (у манзі) – недаремно вимальований, як взагалі доволі тендітний (що, так би мовити, підкреслює драматизм його історії: такий, мовляв, хирлявий парубок має, захищаючи дівчину, стільки чудовиськ вирізати!) В аніме ж, де Тоно Шікі виглядає доволі кремезним дорослим лобурем він зовсім не ті почуття викликає.

  4. Олексій Карпенко (шляхта з Київа)

    Доречі, перетворення пальців Арквейд на “суцільні кігті-клинки” (як би я сам це назвав) також не показане. Чи слід казати, скільки від цього втрачає образ героїні? Вона ж-бо – принаймні за сюжетом манґи – ажніяк не беззахисна! Але саме через згаданого момента глядачеві, гадаю, було б дуже важко переконати себе у протилежному.

  5. Олексій Карпенко (шляхта з Київа)

    Ніж Шікі (доречі також!) – виглядає в манзі значно привабливіше (з точки зору, в усякому разі, традиційної японської естетики): всуціль вкритий чорним лаком, з написом лише “Сім ночей” (та й то – виїмкою (тобто технікою врізування по поверхні – а не, скажімо, розписом фарбами), без всякої інкрустації золотом чи чим-небудь ще).
    (Доречі, цей взірець естетики японської зброї (чорний лак і жодних(!!!) надлишкових оздоб коштовностями – так звана “краса природності” (та, від себе додам – функціональності) предмета відповідно до його прямого призначення – остаточно зформувався ще за доби Едо (Токуґава).)
    Але що найважливіше – клинок того ножа у манзі – у формі ніхон-то (тобто традиційного японського меча – з ребром шіногі, характерним кіссакі (“зрізом” вістря) тощо. А тут – звичайнісінький складаний ніж суто “намбанського” (тобто “європейського”) зразка. А варто сказати, що відмінні бойові якості протягом не одного сторіччя перевірені саме японською формою ножа. Тому заміна європейською формою японського ножа булла геть недоречною (особливо в контексті того “завдання”, яке на того ножа “покладалося”).
    Це, звичайно, може виглядати дрібницею – але насправді саме такі “дрібниці” найбільше говорять про “вторинні”, приховані сторони характеру чи то речі, чи то персонажа. Щиро кажучи, мене дивує, що Японці – зазвичай якраз до таких орнаментів надзвичайно уважні – в цьому аніме пропустили таке важливе.
    Цей дизайн добре передає й суворий та грізний характер самого сюжету і особистості Шікі. А тут, у манзі з нього (ножа) зробили якусь коштовну цяцьку.

    • Олексій Карпенко (шляхта з Київа)

      Хай тобі грець, ще одна помилка (що то – вночі писати!): не в манзі, звісно, а в аніме з ножа Шікі зробили коштовну цяцьку!
      Пишучи про дизайн ножа, який “добре передає й суворий та грізний характер самого сюжету і особистості Шікі” – мав на увазі, звісно, того варіянта, що в манзі.

  6. Олексій Карпенко (шляхта з Київа)

    Перепрошую,в попередньому коментарі – помилка: замість слова “орнаментів” має бути “моментів”:
    “Японці – зазвичай якраз до таких моментів надзвичайно уважні”

  7. Олексій Карпенко (шляхта з Київа)

    Вибачте ще раз)): тепер те, із чого, напевно, слід би було мені почати:
    Низький уклін і шана авторам перекладу!

  8. 10 серій просто з’ла за один вечір, чудово озвучено! Дякую вам!))))
    І місячна принцеса не може не радувати! Чудове аніме, вже вдруге його передивляюсь!

  9. як можна скачати відео без торента

Залишити відповідь до Олексій Карпенко (шляхта з Київа) Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *